Прощення Мф. 5:43-48 Христос вчить молитись за тих, хто нас ображає.
Чи були у вашому житті люди, які вас ображали? Поділіться, якщо можете прикладом з вашого життя, коли було важко прощати. Чи простили ви зараз і чи легко було простити?
Мф.6:12-15 ми молимось в молитві «Отче наш» - прости провини наші як і ми прощаємо…
З яким серцем ми просимо в Бога прощення коли грішимо, і з яким серцем ми прощаємо інших?
Простити – озн. списати борг, а інакше є заплата.
Творцем прощення є Бог, в Його владі прощати і наказувати.
Коли людина згрішила, вона була достойна смерті, всі жертви не були досконалими, але через жертву Ісуса Христа ми получили прощення.
Яка умова того, щоб Бог простив наші гріхи? Умова прощення – 1.Ів.1:9-11 – щиро визнати свої гріхи.
Покаяння і розкаяння. Чим, на вашу думку, відрізняються ці два поняття? За що ми просимо пробачення? За те, що ми розуміємо, що будемо покарані, чи за неслухняність?
Прощення – це вольовий акт відказу від помсти.
Скільки разів ми повинні прощати? Мф. 18:21-22 – кожні 3 хвилини
Мф. 18:23-35 Коли ми покаялись нам Господь простив так багато гріхів, як поводимось ми, коли ображають нас - як цей раб, чи як Отець Небесний?
Прощення – шлях до благодаті, а не прощення – це шлях до закону (тоді і ми підлягаємо закону).
Вих.34:5-7 прощення – це акт милості
Коли нас образили, ми можемо прости нашого винуватця, тоді він підлягає тільки суду Божому, в свою чергу, якщо він просить пробачення в Бога, то Бог прощає і забирає гріх. Ми прощаємо: (роздумайте над цими тезами) • ради Господа, • ради себе самих • ради того, хто образив.
Господь дав нам свободу. Коли ми не прощаємо, ми залишаємось в неволі. Гал.5:1,13 Якщо ми не прощаємо, то знаходимось в рабстві не прощення.
Моліться за тих, хто вас ображає. Нам потрібно все покривати любов’ю.
