ЩО ТАКЕ ЦЕРКВА?
„О, яка прекрасна церква!" Це не раз я чув, коли люди висловлювали своє захоплення після оглядин чудових церков у таких містах, як Рим, Москва, Київ тощо. Справді бо, ті церкви виглядають гарно, їхня архітектура надзвичайна, без сумніву, їх проектували генії.
Але ж, ті будинки не є „Церква", про котру Ісус згадував, коли казав: "Збудую Я Цервку Свою" (Мат. 16:18). Він не говорив про будівлю, ані теж про якусь релігійну організацію.
Церква складається з людей.
Слово „церква" в грецькій мові звучить “еклезія” і означає:ті, що покликані. Це відноситься до людей, які позитивно відкликнулися до Божого покликання.
Звичайне розуміння слова „церква" означає будівлю для поклоніння Богу. Але апостол Павло пише: ".Чи не знаєте ви, що ви Божий храм, і Дух Святий у вас перебуває? (1 Кор. 3:16; 6:19).
Церква Христова не була створена, щоб бути політичною силою для контролю людей або країн. Апостол Петро наглядно пояснює що таке Церква: "Вибраний рід, священство царське, народ святий, люд власності Божої, щоб звіщали чесноти Того, Хто покликав вас Із темряви до дивного світла Свого; колись не народ, а тепер народ Божий" (1 Пет. 2:9,10).
Є лиш одна "Церква”
В очах Божих є лиш одна Церква. Але котра? Чи Католицька, чи Православна? А, можливо, Баптистська чи П'ятидесятницька? Бог не впізнає Свою Церкву за назвою, яку надали їй люди. Без різниці як людина назвала її. Церква складається з людей, котрі спасенні кров'ю "Агнця Божого" (Об'яв. 5:9). Ті люди були покликані із світа, від гріха й зла, і вони сердечно відкликнулися до Христа, щоб служити Йому для Його слави.
Ісус мав цікаву зустріч з одною самарянкою, котра старалася дискутувати з Ним на тему: Де є правильне місце для поклоніння Богові чи на горі Герезим, чи в Єрусалимі?
Ісус відповів їй: "Ні на горі цій, ані в Єрусалимі... але... богомольці (поклонники) правдиві вклонятися будуть Отцеві в дусі і в правді" (Івана 4:20-24), отже без різниці в якому це буде місці. Правдива Церква Христова знаходить себе всередині цієї правди.
Церква - це Тіло Христа
Апостол Павло називає Церкву "Тілом Ісуса Христа" (1 Кор. 12:27). Це „Тіло" складається з "усякого племені, і язика, і народу, і люду" (Об'яв. 5:9). Ні одна нація, ні одна раса не виключена з неї. Ісус умер за весь світ так, щоб „кожен, хто вірить в Нього", став частиною того Тіла.
Будівля не складається з одного лише каменя, тіло, це не лише одна рука, або нога. Кожний віруючий мусить зрозуміти, що хоч він є одним з членів, але він є живою частиною загального Тіла.
Очевидно, що функція одного члена буде відмінна від функції інших членів, проте кожний з них є важливою часткою цілого.
В 1 Коринтян 12:12-27 апостоп Павло детально пояснює, що різні частини тіла мусять шанувати одне одного, виконувати свої, Богом дані, функції, і все для Ісуса Христа, Котрий є Головою Тіла (Єфес. 1:23).
Церква покликана на Славу Божу
Церква не є покликана, щоб себе вихваляти, або щоб вивищувала якусь людину. Тільки бо у співдіянні різних функцій Тіла, як вирішив Дух Святий, буде принесена слава Богові. Про Духа Святого Ісус сказав: "Він прославить Мене" (Івана 16:14). А „Він" робить в нас і через нас.
Нашою, як членів Христової Церкви (Його Тіла), метою повинно бути життя в повсякденному прославлюванні Бога, в усьому, що ми робимо. Ми мусимо перемагати спокуси, які підштовхують нас до самовеличання, до вивищування себе понад інших. Пихатість є страшною заразою, яка нищить ефективність Церкви, вона стає впоперек Христової мети нашого життя. Не допускаймо до себе пихатості й зухвальства.
Віруючі в Єрусалимі, які походили з євреїв, і ті віруючі з Азії Меншої, що були навернені з поганства, розуміли, що вони культурно й релігійно у всіх точках не погоджувалися, але все ж таки вони є членами „одного Тіла", і це розуміли всі. Вони всі об'єдналися духом і погодилися щодо основних доктрин, бо розуміли, що, як члени Тіла Христового, вони потрібні один одному. Вони не були однаковими членами у всьому, проте вони були членами Одного Тіла, Одної Церкви.
Ціллю Бога по відношенні до Церкви є, щоб вона була "Світлом Світу" (Мат. 5:14). Проте Світ насамперед мусить бачити „Світло" в нас. Тільки тоді невіруючі увірують. "Ваше світло нехай світить перед людьми, щоб вони бачили ваші добрі діла та прославили Отця вашого, шо на небі" (Мат. 5:16).
Обов'язки членів громади.
Члени правдивої Церкви Ісуса Христа повинні:
1. Бути вдячними, що ми є часткою Тіла Христового. Ми "вже не чужі й не приходьки, а співгромадяни святим, І домашні для Бога" (Єфес. 2:19-22). Бути віруючим, це привілей, за це кожен член повинен щоденно дякувати Богові.
2. Проявляти свою радість і спокій. "Радість велику з Тобою, завжди блаженство в правиці Твоїй" (Псал. 16:11). Покорімся Духові Святому, щоб Він міг проявляти Свій плід через нас: "Любов, радість, мир, довготерпеливість, добрість, милосердя, віра, лагідність, здержливість" (Гал. 5:22,23). Ці якості є характерною рисою Господа Ісуса Христа - Світла світу!
3. Спільно працювати згідно з метою Церкви, щоб, як Тіло Христа, ми могли ефективно виконати працю Господню і таким чином віддати Йому честь. Спільно використовуймо наші спроможності, щоб ми могли поширювати Слово Боже, щоб ми могли виконувати Богом дані нам обов'язки. Будьмо готові взяти на себе обовя'зки, хочби вони здавалися нам зовсім малими. Будьмо вірні.
4. Допомагати один одному. "Тіштеся з тими, хто тішиться, і плачте з тими, хто плаче! Думайте разом однаково" (Рим. 12:15,16). "Ми, сильні, повинні нести слабості безсильних, а не собі догоджати. Кожен з нас нехай догоджає ближньому на добро, для збудування" (Рим. 15:1,2).
5. Захищати Церкву від ворогів. Це не є заклик брати зброю, або застосовувати фізичну сипу, щоб перемогти ворога. Це є виклик віруючим, щоб вони використовували свою любов, мудрість, терпіння і знання Слова Божого в боротьбі з ворогами Церкви. "Отож, як твій ворог голодний, нагодуй його, якщо в нього спрага, дай йому пити, бо, роблячи це, ти згортаєш розпалене вугілля йому на голову. Не будь переможений злом, але перемагай зло добром" (Рим. 12:20,21).
"Слово ваше нехай завжди буде ласкаве..., щоб ви знали, як ви маєте кожному відповідати" (Кол. 4:6). "Завжди готовими будьте на відповідь кожному, хто в вас запитує рахунку про надію, що в вас, із лагідністю та зо страхом" (1 Пет. 3:15).
Найбільшим ворогом Церкви є сатана (диявол). Апостол Павло застерігав: "Мої браття, зміцняйтеся Господом та могутністю сили Його! Зодягніться в повну Божу зброю, щоб могли ви стати проти хитрощів диявольських. Бо ми не маємо боротьби проти крові та тіла, але проти початків, проти влади, проти світоправителів цієї темряви, проти піднебесних духів злоби"(Єфес.6:1012). Апостол Іван твердить, що віруючі сатану "перемогли кров'ю Агнця та словом свого засвідчення" (Об'яв. 12:11).
6. З надією на Бога сподіватися повної перемоги І здійснення Божої волі. Правдива Церква Христова ніколи не капітулює, не перестає боротися проти зла, хоч обставини й перешкоди можуть бути надзвичайно трудні. "Надійся на Господа всім своїм серцем, а на розум свій не покладайся! Пізнавай ти Його на всіх дорогах своїх, і Він випрямить твої стежки" (Прип. 3:5,6). "На Господа здай дорогу свою, і на Нього надію клади, і Він зробить" (Псал. 37:5).
7. Бути ефектитвним і корисним. Ісус повелів Своїм учням: "Йдіть... робіть... проповідуйте" (Мат. 28:19,20; Марка 16:15; Луки 24:47,48). Він спонукає нас, щоб ми спричинилися до праці у користь Царства Божого, щоб здобути якнайбільше учнів з-посеред усіх людей. Ми мусимо бути продуктивними в праці для Нього. Щоб такими статися, мусимо мати близьку спільність з Ісусом Христом, маємо бути як галузка на виноградині (Іван 15:4-8).Ефективності ми не можемо добитися силою. Безумовно, нам потрібна сила Святого Духа, Котрий буде робити в нас і через нас як лиш дозволимо Йому на це. "Не силою І не міццю, але тільки Моїм Духом, говорить Господь Саваоф" (Зах. 4:6). "Ви приймете силу, як Дух Святий злине на вас, і Моїми ви свідками будете" (Дії 1:8).
Церква мусить добиватися успіхів. Грішники повинні спасатися. Люди, опановані гріхом, тягарями й слабостями, повинні бути звільнені від них. Ісус обіцяв: "Хто увірує, супроводити будуть ознаки" (Марка 16:17,18). Де ці ознаки сьогодні? Ми повинні сподіватися їх!
8. Дбати, щоб все було зроблено чесно й добропорядно. "Все нехай буде добропристойно і статечно!" (1 Кор. 14:40). Церква не повинна осоромлювати Ісуса Христа своїм безладдям. Бог Сам дає приклад порядності і точності. Його небесне Царство чудово зорганізоване. Його ангели класифіковані за системою. Його план на наше спасіння був розпрацьований у подробицях, точно, ще "перед заснуванням світу" (Об'яв. 13:18). Вся Вселенна (космос) так акуратно і незмінне побудована, що нинішні вчені не виходять з подиву. Вони мужуть цілковито надіятися на незмінні закони природи, які встановив Бог. "Небо звіщає про Божу славу, а про діло Його рук розказує небесне склепіння" (Псал. 19:1).
Церква Христова не повинна занедбувати свої церковні порядки, вона повинна серйозно подбати про свою щоденну працю. Навіть сам Христос висловив Свій смуток щодо того, коли сказав: "Сини цього світу в своєму поклонінні мудріші, ніж сини світла" (Марка 16:8). Але це не повинно так бути, бо Церква має бути активною при помочі сили Святого Духа.
Бог чекає, щоб ми віддзеркалювали Його порядок, щоб ми планували й добросовісно працювали, щоб Він нами був задоволений. Докажімо, що ми є добропорядними членами Божого Царства. Ми не повинні бути релігійними невігласами, ми повинні бути справді як діти Божі, які віддзеркалюють характер і мудрість нашого Небесного Отця.
"Старайся поставити себе випробуваним перед Богом робітником, котрий не має причини соромитися, правильно навчаючи слово правди" (2Тим. 2:15). Бог повелів Мойсеєві:"Дивись бо, зроби все за зразком, що тобі на горі був показаний" (Євр. 8:5).
Адміністрація Церкви
Перша Церква була організована. Апостол Павло назначив старших, пасторів, єпископів, дияконів. Старшина Церкви передала окремі обов'язки братам, а вони розпоряджалися відносно членства помагали вбогим, дбали про вдів і сиріт, помагали в євангелізації, тощо. Апостол Павло писав у листі до Тита: (1:5) "Я тому тебе залишив у Кріті, щоб ти впорядкував недокінчене та пресвітерів настановив по містах, як тобі я звелів".
Бути самостійним, незалежним ніколи не було в Божих планах для Своєї Церкви. Від гріха й світу розпусного визволятися так, але визволятися від братства ні! Ми потрібні один одному. Ми всі є членами одного Тіла. Шануймо один одного, виявляймо ввічливість, приязнь. Знайдімо час, щоб бути нам разом, дбаймо один про одного. "Не тільки про своє, а також про добро інших дбайте" (Фил. 2:4).
Буває, що самостійність і нахил не коритися, показують, що людина є проти дисципліни (яка нам потрібна час від часу). "Корячись один одному у Христовім страху" (Єфес. 5:21). Така самостійність спричиняє лише пиховитість і зменшує ефекти нашої праці для Господа. Але коли ми разом, у спільності, тоді ми можемо набагато більше зробити для Бога. Цього принципу повинні дотримуватися одиниці, групи, громади, церковні союзи. "При численності радників спасіння буває" (Прит. 11:14).
Ефективність Церкви
Церква повинна жити так, щоб не стати мертвою, механічною організацією. Церква, як „Тіло", це організм, вона складається з живих людей, котрі мають обов'язки під керівництвом Ісуса Христа, Голови Тіла того (1 Кор. 11:2 ; Єфес. 1:22). "Ви маєте в Ньому повноту, а Він Голова всякої влади й начальства" (Кол. 2:10).
Борони, Боже, щоб Церква сталась неживим тілом. До одної громади Ісус сказав: "Я знаю діла твої, що маєш ім'я, ніби живий, а ти мертвий" (Об'яв. З:1 "Я знаю діла твої, що ти не холодний, ані гарячий... ти літній" (Об'яв.3:15,16).
Церква мусить проявляти життя, показувати, що вона активно шукає користі для Божого Царства. "Шукайте ж найперше Царства Божого й правди Його" (Мат. 6:33). Віруючі мусять пам'ятати, що вони не з цього світу, а що вони належать до Небесного Царства. Церква існує у цьому світі лиш тому. щоб бути світлом для невіруючих. Ісус молився до Отця: "Не благаю, щоб Ти їх зо світу забрав, але щоб зберіг їх від злого. Не від світу вони, як і Я не від світу" (Івана 17:15,16).
Треба висловити жаль, що багато членів церковних громад не беруть участі в її житті й праці, що вони навпаки любуються більше в світському. Віруючі мусять бути „виконавцями", а не лише „слухачами". "Будьте ж виконавцями слова, а не слухачами самими... Бо хто виконавець діла, він буде благословенний в діянні своїм" (Яків 1:22,23).
Що ж "виконавець" має робити?
1. Служити Богові, славити Його, поклонятися Йому, бути слухняним Йому, бути вдячним.
2. Служити Церкві як член Тіла Христа, любити один одного, помагати потребуючим, шанувати всіх, підтримувати спільність з віруючими.
3. Служити для спасіння погибаючим. Своєю поведінкою треба показати невіруючим яким є правдиве християнське життя, свідкувати їм про Ісуса Христа, привести їх до покаяння й спасіння.
Що таке Церква? Біблійне визначення Церкви таке: Це люди, котрі на покликання Боже стали слухняними Йому і слідують за Ним. Саме ці Божі люди є членами Божої родини. Про них Євангеліє твердить, що вони будуть "Піднесені... на хмарах назустріч Господню на повітрі" (1 Сол. 4:16,17). Про таких віруючих в Нього Ісус сказав: "Я знову прийду і заберу вас до Себе, щоб де Я були й ви" (Івана 14:3).
Віруючі в Ісуса Христа, в котрих Дух Святий живе, це і є ЦЕРКВА, Невіста, за котрою Він вернеться.
|
