ЩО ТАКЕ  ГОСПОДНЯ ВЕЧЕРЯ?
[Святе Причастя]

„Господні Вечеря", яку також називають „Святим Причастям", „Ламанням Хліба", „Євхаристією", була божественно встановлена Ісусом Христом, щоб пригадувати нам про Його велику жертву, щоб спасти людство.

Старозавітна Пасха

В часах Старого Заповіту (та ще й нині) періодичні спомини Пасхального свята ізраїльтянами, пригадувало людям, що Ізраїль був врятований від неминучої смерті в Єгипті. Ізраїльтянам було сказано, щоб ніколи не забували Божі слова: "Як побачу ту кров, то обмину вас" (Вих. 12:13, 2^-27).
Бог остеріг, що буде вбивати всіх первородних синів в Єгипті, але дав ізраїльтянам спосіб на спасіння. Кожна єврейська родина мусіла забити ягня й помазати його кров'ю  (Вих. 12:7)”обидва бічні одвірки і верхній одвірок  свого дому". Коли ангел смерті прийшов, щоб знищити первородних, а побачив знак крові на одвірках, то він минав цей дім. Всі, хто були „під кров'ю", стали спасенними. Отже, для Ізраїля Пасхальне свято пригадувало Божу милість і благодать.
Фактично ж, справжня Пасха, яка відбувалася в Єгипті, пророкувала прихід Ісуса, Агнця Божого, що був розп'ятий на хресті. З Його кров'ю віруючі в Нього знаходять забезпечення від Страшного суду (Об'яв. 5:9).

Встановлення Господньої Вечері

Не випадково, що Ісус встановив Господню Вечерю якраз на Пасхальне свято (Луки 22:7-20). Справжня Пасха в Єгипті була пророцтвом про прихід Христа, а Господня Вечеря стала сповненням того пророцтва.
Так як у ізраїльтян було сказано споминати Пасху, щоб не забути Божу благодать, також Христос про Господню Вечерю сказав: "Це робіть на спомин про Мене” (Луки 22:19). Господня Вечеря пригадує нам, що Він приготовив спасіння для нас.
Ісус хоче, щоб Його учні завжди пам'ятали про Його любов, про Його жертву, і Його щедре приготування в небі для тих, що вирішили слідувати за Ним вірно.
На жаль, дехто часто забуває про ту щедрість Божу. Іноді, в емоційних моментах, ми вдячні Йому за поміч. Проте як скоро ми забуваємо добро! А ми ж ніколи не повинні забувати про Його любов. "Бо кожного разу, як будете їсти цей хпіб та чашу цю пити,  смерть Господню звіщайте, аж доки Він прийде" (1 Кор. 11:26).

Хліб - Тіло Його.

"Ісус узяв хліб, і поблагословив, поламав, і дав Своїм учням, і сказав: Прийміть, споживайте, це  тіло Моє, що за вас віддається" (Мат. 26:26; Луки 22:19). Хліб є поживою, яка дає сили і підтримує життя. Ісус сказав: "Я  хліб життя" (Івана 6:35,48). Він пригадав Своїм учням, що Його будуть „ламати" заради них.
Хліб був розділений навмисне на маленькі кусочки, таким чином показуючи, що є досить для всіх. Його заклик був і є до сьгоднішнього дня: "Прийдіть до Мене ВСІ...". Заплачена ціна для нашого спасіння включала кожну людину, Його тіло .ламали" заради всіх нас (Ісаї 53:4-7). Не забуваймо ту страшну, ту велику ціну, яку Він заплатив за наше відкуплення.
Пожива, яку ми їмо кожного дня, перемінюється і чудесним способом стає часткою нашого тіла.   Елементи харчів перемінюються в нашому шлунку і мають великий вплив на наше здоров'я. Також, якщо будемо „їсти" Слово Христа, воно стане частиною нашого життя, ми будемо більш подібні до нашого Господа (Рим. 8:29). "Я в серці своєму заховав Твоє Слово, щоб мені не грішити проти Тебе" (Псал. 119:11).

Чаша -  Кров Його.

"Чашу взяв Він... і сказав: Ця чаша  Новий Заповіт у Моїй крові" (1 Кор. 11:25). “Це кров Моя Нового Заповіту, що за багатьох проливається на відпущення гріхів!" (Мат. 26:28).
На жаль, між деякими віруючими нема згоди відносно чаші й як ми повинні її приймати. Такі суперечки лише відвертають нас від правильного сприймання Господньої Вечері, від Христової мети, щоб Вечеря була на спомин про Нього. Одна частина віруючих твердить, що обов'язково треба вживати лиш одну чашу. Ми мусимо пам'ятати, що коли Ісус святкував Пасху з учнями й встановив порядок Святого Причастя, Він служив лише дванадцяти особам, а не великій громаді. Коли членів у церкві небегато, то й нема клопоту з однією чашею, але коли громада велика, то в декотрих зборах уживають дві або й більше чаш. В деяких країнах уживають маленькі індивідуальні чашечки.
Головним в Господній Вечері не є „Чаша", але що є в чаші, а саме  те, що зображує „кров Христову". Кров є ціною нашого спасіння, "Бо душа тіла  в крові вона, а Я дав її для вас на жертівник для очищення за душі ваші" (Лев. 17:14). "Христос... з власною кров'ю увійшов до святині один раз, та й набув вічне відкуплення" (Євр. 9:12).
Христос бажає, щоб ми пам'ятали, що Він є Агнець Божий, що на Себе гріх світу бере (Івана 1:29). Коли ми знаходимося під покровом Його крові, то в нас нема причини боятися смерті ані суду. Ми маємо запевнення вічного спасіння. "Тож немає тепер жодного осуду тим, хто ходить у ХристІ Ісусі" (Рим. 8:1).
Його кров с життям для нас! "Я  кладу життя власне за вівці" (Івана 10:11, 17, 18). Ми без Христа "були духовно мертві, але Його кров дала нам оживлення. Ми стаємо живі в Христі.
Його кров є гарантією нашого вічного життя.   Ісус проголосив, що „Це Новий Заповіт у крові Моїй".  Вже непотрібно крові телят і козлів, як колись, у часах Старого Заповіту. Ісус, власною кров'ю увійшов до небесної Святині, і задовольнив усі вимоги справедливого суду щодо грішників (Євр. 9:12-14). Цей „Новий Заповіт" (Нова умова), відкрив двері до спасіння кожному, хто повірить.
Його кров приєднує нас до Божої родини. Ми є Його. "Хіба ви не знаєте, що ваше тіло  то храм Духа Святого, що живе він у вас, якого від Бога ви маєте, і ви не свої? Бо дорого куплені ви" ( 1 Кор. 6:19,20). "Ти був проколений, і кров'ю Своєю Ти купив людей Богові з усякого племені, і язика, і  народу, і люду" (Об'яв. 5:9). Ми належимо до Нього!
Його кров очищає нас. "Коли ж ходимо в світлі, як Сам Він у світлі, то маємо спільність один з одним, і кров Ісуса Христа, Його Сина, очищує нас від усякого гріха" (Івана 1:7).
Його кров перемагає сатану.  "І вони його (сатану) перемогли кров'ю Агнця" (Об'яв. 12:11). Сатана знає, що ціна нашого відкуплення повністю заплачена; він не має над нами влади, не має права над нами.
Кров Христа більше зробить для нас, ніж ми своїми думками можемо сподіватися. Наша природна кров чудово нам слугує. Вона зводить бої проти зарази й слабкості, вона дає життя для всіх частин нашого тіла, вона огріває нас, гоїть наші рани й відновлює тіло. Кров дає силу для різних функцій нашого тіла. Для нашого ж духовного життя кров Ісуса робить набагато більше, ніж наша фізична кров, бо вона приготовляє нас до вічного життя з Ним.

На спомин любові Христа

Беручи участь у Господній Вечері, ми беремо участь у Божій любові. Приймаючи елементи Причастя (хліб і чашу), нам пригадується наскільки Він нас любить, що аж так гірко й тяжко страждав за нас. "ТАК бо полюбив нас Бог..." (Івана 3:16). Ми маємо нагоду висловити нашу вдячність і любов. Як же ж не любити Його? Як же ж не жити для Нього?
Святе Причастя спонукує нас перевірити себе, взнати, чи ми дійсно були Йому вірні. Це час перевірити себе й виправити свою поведінку і минуле.
В час Господньої Вечері ми насолоджуємося надзвичайною спільністю з Ісусом. Це час, в якому можемо висловити Йому нашу любов, відновити своє присвячення Христові.
Є багато церковних громад, які встановили звичай святкувати Господню Вечерю раз у місяць, інші громади роблять це частіше, або ж рідше. Нема біблійного наказу як часто це виконувати, проте одне є ясне: Ісус сказав  "Це чиніть на спомин про Мене" (Луки 22:19).